Оприлюднено результати вимірювання Індексу публічності 2015!

30 вересня представники Громадянської мережі ОПОРА презентували результати всеукраїнського вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування. Порівняльне дослідження мережа проводить уже третій рік поспіль. Об’єктом моніторингу вже традиційно стали муніципалітети усіх обласних центрів України (цього року – окрім Донецька та Луганська).  За результатами моніторингу в 2015 році можемо констатувати, що органи та посадові особи місцевого самоврядування стали більш відкритими у співпраці з громадянами та публічнішими у поширенні інформації. Таким чином, майже усі муніципалітети покращили свої результати. Винятками стали Хмельницька та Ужгородська міські ради, показники яких опустилися на 5% та 1% відповідно у порівнянні з даними 2014 року.

До категорії міст з задовільним рівнем публічності цьогоріч відносимо 5 міських рад. Це умовні лідери рейтингу публічності, хоча жоден з органів самоврядування так і не зміг перетнули позначку у 80% та вибороти звання «публічної». Отже, найвищі результати отримали Івано-Франківська (71%), Вінницька (70%), Київська (69%), Луцька (67%) та Сумська (63%) міські ради.

index-infographics

Більшість органів самоврядування віднесено до групи рад з низьким рівнем публічності. Найнижчі показники у Харкова (46%), Полтави (45%) та Ужгорода (42%). Якщо за загальним рейтингом жодне з міст не опинилося у «червоній зоні», то в розрізі окремих суб’єктів місцевого самоврядування ситуація дещо інша. Так, найгірший рівень публічності зафіксовано у депутатського корпусу. Депутати відразу 7 муніципалітетів (Запоріжжя, Чернігів, Житомир, Ужгород, Полтава, Хмельницький та Харків) визнано непублічними за результатами дослідження мережі ОПОРА та її партнерів. Такий низький показник спричинений в першу чергу не надто активною співпрацею депутатів з громадянами, зокрема що стосується звітування перед виборцями.

Міські голови, на відміну від депутатів, більш публічні. Задовільний рівень публічності демонструють міські голови восьми міст – Луцька, Івано-Франківська, Києва, Вінниці, Чернівців, Кіровограду, Херсону та Сум. Лідерами рейтингу стали Микола Романюк (78%), Віктор Анушкевичус (77%), Віталій Кличко (77%) та в.о. міського голови Вінниці Віктор Моргунов (65%). Непублічною визнано роботу в.о. Дніпропетровської міської ради (39%). Переважна більшість міських голів проводить особистий прийом громадян, однак виділяє для цього мінімальну кількість часу. Також процедура запису, а відтак і можливість потрапити безпосередньо на прийом до міського голови залишається ускладненою для мешканців. Головна ж проблема полягає в ігноруванні міськими головами обов’язку щорічного звітування про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі (окрім мерів Рівного, Черкас, Кіровограду, Києва, Луцька).

місто індекси

Діяльність виконавчих органів стабільно займає вищі позиції, аніж решта суб’єктів моніторингу. Виконавчі структури відразу дванадцяти муніципалітетів характеризуються задовільним рівнем публічності. Безумовним лідером тут є виконавчі органи Івано-Франківської міської ради з показником 79%. Замикають список Херсонська та Черкаська міські ради, публічність яких складає 47% та 44% від максимально можливого стандарту публічності.

Що стосується основних тенденцій, то фактично незмінною є ситуація із низьким рівнем залученням громадськості до участі в прийнятті рішень на місцевому рівні, зокрема через механізми громадських слухань, місцевих ініціатив, загальних зборів громадян. В місцевих нормативно-правових актах Луцька, Рівного, Хмельницького, Кіровограда, Житомира досі не врегульовано процедури організації та проведення згаданих заходів. В містах, де регулярно проводять громадські слухання, переважно вони носять суто формальний характер і їх результати не враховуються при прийнятті кінцевих рішень міської радою.

 

Детальніше: Олександр Неберикут, координатор кампанії «Вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування» – 063 628 68 37.