Луцьк погіршив свій показник Індексу публічності, але залишився в загальноукраїнській трійці лідерів

За результатами цьогорічного національного вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування у 2017 р., Луцька міська рада посіла третє місце у загальноукраїнському рейтингу. Її результат становить 72%. Цей показник гірший ніж у 2016 р. (79%).

Про це стало відомо під час прес-конференції, яку організували у Луцьку громадянська мережа «ОПОРА» і ЛМГО «Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу» у вівторок, 8 травня.

«Ми вже вп’яте проводимо подібний моніторинг і кожен рік Луцька міська рада потрапляє до п’ятірки муніципалітетів-лідерів. Цього року нас випередили Івано-Франківськ (78%) та Київ (73%)», – зазначив координатор кампанії вимірювання Індексу публічності у Луцьку Дмитро Безвербний.

Такий показник насамперед зумовлений погіршенням Індексу публічності міського голови: 82 % у 2016 р. та 59% у 2017 р. Оскільки в Луцьку досі немає законно обраного міського голови, під час дослідження аналізували як показники публічності секретаря Григорія Пустовіта, який найдовше у минулому році виконував обов’язки міського голови, так і загальні напрацювання попередніх років.

«Відсутність на сайті ради декларації цього посадовця; мала кількість годин відведених для прийому громадян; низьке інформаційне висвітлення його роботи; відсутність актуальної Стратегії розвитку Луцька; слабка взаємодія із журналістами – ці та ряд інших недоліків зумовили такий цьогорічний показник. Водночас, є й позитивні моменти: повна інформація на сайті цього владного органу щодо радників міського голови; наявність документу, яким врегульовано бюджет участі; використання системи електронних закупівель PROZORRO; функціонування системи електронних петицій», – зазначив Дмитро Безвербний.

Погіршився й цьогорічний Індекс публічності виконавчих органів влади: 84% у 2016 р. та 74% у 2017 р. Це зумовлено низьким звітуванням на сайті структурних підрозділів ради; відсутністю на сайті звітів про відчуження комунального майна; браком інформації про комунальні підприємства; відсутністю декларацій заступників міського голови на веб-ресурсі міськради, тощо. Однак, за словами Безвербного, є багато позитивних моментів в роботі виконавчих органів: функціонування проекту «Відкрите місто», наявність карти «Дворової інфраструктури міста» на сайті ради; повна інформація, що стосується діяльності виконавчого комітету; якісна робота ЦНАПу та інше.

Також, погіршення цьогорічного показника публічності Луцької міської ради зумовлено відсутністю тієї чи іншої інформації на новому сайті ради, який почав працювати восени 2017 року. Водночас, інформація на цьому веб-ресурсі постійно оновлюється, тому є висока ймовірність, що дані, який бракує, невдовзі з’являться.

«Минулого року ми підписали договір з розробниками і наразі ми продовжуємо роботу над наповненням і вдосконаленням роботи сайту. Ми для того і працюємо, аби в повній мірі забезпечувати лучан необхідною інформацією. В нас завершилась тестова версія і йде адаптація сайту. Дуже багато інформації і, чесно кажучи, не думали ні ми, ні розробники, що це буде такий масив інформації», – зазначила начальник загального відділу Луцької міської ради Надія Бортник.

Щодо публічності депутатів Луцької міськради, то тут спостерігається покращення показників з 71% до 80%. Це зумовлено кращим звітуванням депутатів, активністю в проведенні громадських слухань; структурованим та повним розміщення різноманітних нормативних актів на сайті ради. Водночас, негативними моментами в роботі депутатів є відсутній звіт про роботу депутатських комісій; у Луцькій міській раді немає практики повідомлень депутатами про конфлікт інтересів; відсутність етичного кодексу ради та інше.

«Мене радує, що Луцька міська рада потрапила до трійки муніципалітетів-лідерів. Водночас, погано що наш цьогорічний показник погіршився. Потрібно працювати над виправленням недоліків. Є що міняти й в роботі депутатів. Наприклад, варто здійснювати он-лайн відео трансляцію засідань депутатських комісій, під час яких розглядається чимало важливих питань життя нашого міста», – вважає депутат Луцької міської ради Юлія Вусенко.

Інший обранець громади, депутат Павло Данильчук зазначив, що хоч у раді впроваджуються креативні інструменти комунікації з мешканцями міста, але часто вони діють лише формально.

«Наприклад, діє система електронних петицій, але часто це завершується відписками виконавчих органів. Тому, потрібно, щоб прохідні петиціїї виносилися на розгляд сесії. Це однозначо збільшить шанси на успішне вирішення тих чи інших актуальних питань», – зазначив Данильчук.

На завершення заходу Дмитро Безвербний додав, що усі пропозиції та рекомендації буде подано до Луцької міської ради. Адже організатори дослідження зацікавленні в налагоджені діалогу з владою та в покращені роботи Луцької міської ради.

 

Довідково:

Впродовж лютого-квітня 2018 року в усіх обласних центрах України, а також у містах Краматорськ і Сєвєродонецьк проводилося п’яте вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування. Дослідження передбачало подання та опрацювання відповідей на інформаційні запити, аналіз контенту офіційних веб-сайтів та друкованих видань муніципалітетів, моніторингові візити та безпосереднє спостереження за роботою органів та посадових осіб місцевого самоврядування, опрацювання місцевих нормативно-правових актів. Вимірювання здійснювала мережа партнерів, створена у 2013 році з ініціативи Громадянської мережі ОПОРА у Львові. Пропонуємо вашій увазі результати цьогорічного дослідження, а також аналіз змін, що мали місце у діяльності органів місцевого самоврядування впродовж 2013-2017 рр.